Правець: хвороба «з ґрунту», яка вбиває болем — але її майже завжди можна  попередити 
Правець спричиняє бактерія Clostridium tetani, спори якої живуть у ґрунті,  пилюці та на забруднених предметах. Коли спори потрапляють у рану (особливо глибоку,  колоту, з некротичними тканинами), бактерія виділяє токсин, що «вимикає гальма»  нервової системи — і м’язи починають болісно, некеровано скорочуватися. Саме тому  правець часто починається зі «стиснутих щелеп» і може швидко перейти до судом усього  тіла та проблем із диханням. Важливо: правець не передається від людини до людини — його не «підхоплюють» у транспорті, його «приносять» у рану. 
Спори правця в природі нікуди не зникають, а захист після вакцинації не «раз і  назавжди» — його треба підтримувати бустерними дозами. У США смертність від правця  знизилась більш ніж на 99% порівняно з початком ХХ століття, і з 2000-х років у  середньому реєструють близько 2 смертей на рік — це наочний ефект вакцини та  правильного ведення ран.  
Правець довго був загадкою: люди бачили зв’язок із травмами, але не розуміли  механізму. У 1884 році Артур Ніколаєр показав, що забруднений ґрунт може викликати у  тварин картину правця; згодом збудника та токсин виділили в культурі (Кітасато, фон  Берінґ), а далі з’явилася ідея: якщо токсин «знешкодити», але зберегти його здатність  навчати імунітет — отримаємо вакцину. У 1924 році був створений правцевий  анатоксин. У військовій медицині: широке застосування правцевого анатоксину значно  зменшило випадки правця серед поранених у період Другої світової війни.  
Профілактика правця. 
1) Вакцинація та ревакцинації 
Правцевий анатоксин у складі комбінованих вакцин — це «тренування» імунної  системи проти токсину. Ключова ідея проста: базова серія в дитинстві + бустерні дози  протягом життя, щоб імунітет не «просідав». Саме так працюють сучасні рекомендації  ВООЗ щодо захисту від правця впродовж життя.  
2) Правильна обробка ран і післятравматична профілактика 
Правець любить рани, де мало кисню: глибокі проколи, забруднені порізи, травми з  тканинами, що погано кровопостачаються. Тому очищення рани, видалення сторонніх  часток і своєчасне звернення до лікаря — не «перестраховка», а профілактика. А якщо  щеплення прострочені або невідомі — медик визначить, чи потрібні бустер і/або  протиправцевий імуноглобулін. 
3) Безпечні пологи та догляд за пуповиною 
Неонатальний правець майже завжди пов’язаний не з «поганим імунітетом дитини»,  а з умовами народження та догляду за пупковою куксою. 
Неонатальний правець виникає, коли пуповину перерізають нестерильними  інструментами або на пупкову ранку наносять забруднені речовини; ризик також зростає,  якщо пологи приймають брудними руками або на забрудненій поверхні. І попри прогрес,  це досі забирає життя: ВООЗ оцінює, що у 2021 році від неонатального правця померло  близько 24 000 новонароджених — це на 88% менше, ніж у 2000 році, але кожне з цих  смертей є запобіжною. Станом на грудень 2025 року 51 країна була валідована як така, що  досягла елімінації материнського та неонатального правця, однак у частині країн проблема  лишається значущою. 
Захист новонародженого починається ще до пологів — антитіла мами переходять  через плаценту. Тому вакцинація вагітної (або жінки репродуктивного віку) проти правця  одночасно захищає і її, і дитину від пологового/неонатального правця. ВООЗ підкреслює,  що якщо вагітна має лише базові дитячі дози без бустерів, під час вагітності можуть бути  потрібні додаткові дози з мінімальним інтервалом 4 тижні, а друга — щонайменше за 2  тижні до пологів, щоб встиг сформуватися захист. Якщо ж вакцинації раніше не було або  статус невідомий, підхід також передбачає щонайменше 2 дози до пологів з інтервалом не  менше 4 тижнів і фінальною дозою мінімум за 2 тижні до народження.  
В Україні профілактика правця проводиться впродовж усього життя, тому що  імунітет після вакцинації з часом слабшає і потребує підтримки. 
Діти 
Базовий захист формується в перші місяці життя дитини у складі комбінованих  вакцин. 
∙ 2 місяці — 1-ша доза  
∙ 4 місяці — 2-га доза 
∙ 6 місяців — 3-тя доза 
∙ 18 місяців — перша ревакцинація 
Школярі та підлітки 
Щоб імунітет не «згас», передбачені планові ревакцинації: 
∙ 6 років — ревакцинація (АДП) 
∙ 16 років — ревакцинація (АДП-М) 
Дорослі 
∙ кожні 10 років — обов’язкова ревакцинація проти дифтерії та правця (АДП-М) Наприклад: якщо останнє щеплення було у 16 років, наступне потрібно у 26, потім  у 36, 46 і так далі — без вікових обмежень. 
Вагітність і захист новонародженого 
Це один із найважливіших моментів профілактики правця. 
Якщо жінка: 
∙ має повний курс щеплень і актуальні ревакцинації, додаткові дози під час  вагітності можуть не знадобитися; 
∙ не вакцинована, вакцинована частково або не пам’ятає свій статус, під час  вагітності проводять щеплення.  
Після травм і поранень 
Навіть вакцинованій людині інколи потрібен додатковий захист. 
Якщо: 
∙ остання доза була понад 10 років тому — потрібна бустерна вакцина; ∙ вакцинаційний статус невідомий або неповний, а рана глибока чи забруднена — лікар може призначити і вакцину, і протиправцевий імуноглобулін. Це не «перестраховка», а стандарт світової медицини. 
У Донецькій області в 2025 році щеплено комбінованими вакцинами проти правця  3604 дитини до 18 років та 12780 дорослих.  
Правець — це не хвороба минулого і не «десь у селі». Його спори є всюди, а  лікування складне, болісне і не завжди рятує життя. Натомість вакцинація за календарем  — проста, доступна і ефективна, а щеплення під час вагітності захищає одразу дві  людини. 
Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на  офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ  ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/ 
 

Інформація надана КРАМАТОРСЬКОЮ РАЙОННОЮ ФІЛІЄЮ ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»