Коли розпочинаються воєнні дії, будь-яка психічно здорова людина починає відчувати тривогу і страх. При цьому надмірна тривожність може призвести до психічних розладів, тому необхідно уберегти себе від такого стану. Як впоратися з неминучою негативною інформацією?
Тривога та переживання у відповідь на загрозу життю та здоров’ю – це нормальна фізіологічна реакція. Якщо людина абсолютно нічого не боїться, то це, скоріше, психічне порушення, депресія або апатія. Тому, природно, коли людина чує, як гуркоче зброя та лунають вибухи, у неї виникає паніка, створюється ситуація психологічного напруження.
Інформаційні атаки та масова паніка, як стверджують психологи, є найбільш травматичними в ситуації воєнної загрози.
Перша порада – припиніть постійно шукати інформацію щодо дій агресора. Пам’ятайте, що від новин, від інформації можна постраждати більше, ніж від перебування безпосередньо в зоні терористичної атаки, бойових дій тощо.
Друга порада – плануйте майбутнє! Не «заморожуйте», принаймні у своїй голові, ніяких планів. Всі зараз зосереджені на новинах, де які танки, бази розміщення військ і так далі. Не варто акцентувати на цьому свою увагу.
Третя порада – турбуйтеся про когось. Це насправді працює! Знайдіть об’єкт, про який ви будете турбуватися, і рівень вашої тривожності значно знизиться.
Четверта порада – займіться активною роботою. Не сидіть на місці, не чекайте чогось. Продовжуйте жити, виконуючи прості побутові справи – це допоможе вашому тілу позбутися фізичної напруги, викликаної тривожністю.
П’ята порада – відмовтесь від вживання алкоголю. Під час сп’яніння людина досить емоційно вразлива, і рівень тривоги лише посилюється. Якщо ви вже відчуваєте тривогу, з якою не можете самостійно впоратися, краще зверніться до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра), а не до психотропних речовин.
Шоста порада – антистресова поведінка. Це насамперед сон 7-8 годин, здорове харчування та фізична активність. Такі базові речі допоможуть бути в гармонії зі своїм тілом та повернуть почуття захищеності.
Сьома порада – переживайте неприємності лише по мірі їх надходження. Не потрібно додумувати та фантазувати – такі думки точно не додадуть емоційній стабільності.
Восьма порада – ніколи не говоріть людині, яка тривожиться, щоб вона заспокоїлася. Це дратує та створює відчуття, що до наших переживань ставляться абияк. Відчуття страху є базовим, і ми маємо три стратегії боротьби з ним: бий, біжи або завмри. Кожна людина обирає для себе власну, властиву особистому характеру стратегію.
Головне, не слідувати чужій стратегії, інакше це погіршить ситуацію, а вас пригнічить. Тобто, коли ми відчуваємо, що вибухаємо від тривожнсоті, гніву і невизначеності, важливо знайти точку вивільнення цієї енергії (шляхом хобі, роботи і просто послідовного життя).
Пам’ятайте, ми всі різні, але всі адаптивні. Насправді, не так страшна тривога, а той рівень стресу, який ми отримує у той момент, коли переживаємо. Слід правильно працювати над своїм емоційним станом в критичній ситуації, щоб жити далі і робити крок в майбутнє.
Бережіть свій психічний стан та будьте здорові.