Щорічно в третю неділю травня в усьому світі проходить День пам’яті людей, які померли від СНІДу. 

Вперше він був організований в 1983 році в Сан-Франциско (США) групою американців, яких особисто торкнулася проблема СНІДу.

 Метою Всесвітнього дня пам’яті людей, які померли від СНІДу є не лише згадування жертв хвороби. 

Головна мета – привернення уваги населення до цієї проблеми, профілактики цього захворювання,  а також привернення уваги влади та всього суспільства до соціального захисту й психологічної підтримки ВІЛ-інфікованих.

Незважаючи на те, що про небезпеку ВІЛ нині відомо практично у всіх куточках планети, темпи поширення цього інфекційного захворювання все ще швидші, ніж темпи збільшення кількості людей, які проходять відповідне лікування.

Завдяки досягненням сучасної медицини таке захворювання як ВІЛ-інфекція перейшло з розряду смертельних до розряду хронічних.

У переважній більшості випадків смерть від СНІДу (термінальної стадії розвитку ВІЛ-інфекції) виникає в зв’язку з тим, що ВІЛ-позитивна людина не має можливості отримувати спеціалізоване антиретровірусне лікування. 

Вчасно почавши лікування антиретровірусними препаратами і дотримуючись всіх вказівок лікаря, люди, що живуть з ВІЛ, можуть прожити довге і повноцінне життя. 

Якість життя ВІЛ-позитивних людей завдяки цим лікарським препаратам майже нічим не відрізняється від якості життя людей без ВІЛ.

Для визначення ВІЛ-статусу рекомендовано один раз на рік визначати рівень антитіл до ВІЛ в крові.

Таке обстеження ви можете пройти у свого сімейного лікаря.

Тому, якщо ви ще не пройшли тест на ВІЛ – зробіть це якомога раніше.

 Лише таким чином  ви зможете зберегти своє життя.