26 квітня 1986 року  сталася одна з наймасштабніших трагедій людства. 

На Чорнобильській АЕС вибухнув  реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. 

Радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навкруги в радіусі багатьох кілометрів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників, які, ризикуючи життям,  з честю виконували свій  громадянський борг.

Перші пожежники  не мали спеціальних засобів захисту, тому отримували високі,  смертельні дози радіації.

Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій.

Загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі!

Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

Через 34 роки після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. 

В чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. 

І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

До зони відчуження  організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. 

Журнал Forbes навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць.

Щороку, 26 квітня, весь світ згадує і вшановує пам'ять  загиблих, які прийняли на себе радіаційний удар, зробивши величезний вклад до  колективної безпеки людства.