З першого квітня 2022 року придбати антибіотик в українській аптеці без електронного рецепта буде неможливо.  Щоби його отримати, пацієнт муситиме звернутися до лікаря, який у разі призначення антибіотика повинен буде його обгрунтувати. 

Контроль обігу антибіотиків

Нині електронна система охорони здоров’я передбачає випуск електронного рецепта лише через програму відшкодування вартості медичних препаратів "Доступні ліки", яка містить обмежений перелік лікарських засобів. З 1 квітня перелік ліків, на які можна виписати електронний рецепт, розшириться на антибактеріальні препарати. Згодом, із липня, він поповниться наркотичними та психотропними лікарськими засобами, а з жовтня буде містити всі рецептурні ліки, зареєстровані в Україні. 

У МОЗ наголошують, що через електронну систему кожен крок лікар буде завіряти власним кваліфікованим електронним підписом, тому простежити дії лікаря стане набагато простіше. Крім того, система фіксуватиме дані провізора, який продав антибіотик.

Антибіотикорезистентність  – глобальна загроза людству

Жорсткіший контроль за обігом антибіотиків необхідний для подолання проблеми антибіотикорезистентності –  стійкості бактерій до антибіотиків. Експерти ООН визначили цю проблему однією з глобальних загроз – за небезпекою на одному рівні зі змінами клімату.

 Фахівці застерігають: якщо не вжити запобіжних заходів, щорічна смертність через стійкі до ліків бактерії може сягнути 10 мільйонів людей до 2050 року!

Що ж відбулося за десятиліття використання антибіотиків? Через  надмірне застосування  організми людей до них призвичаїлися. До того ж  адаптація/звикання  антибіотиків дуже випереджає можливості людства з розробки нових протимікробних препаратів.

В Україні в минулому, 2021 році, об’єми аптечних продажів протимікробних лікарських засобів  зросли  більш ніж у два рази у порівнянні з 2019 роком. На це зокрема вплинула пандемія коронавірусної хвороби, адже десь  у 75% випадків коронавірусної інфекції  пацієнти вживають антибіотики –  попри те, що бактеріальна суперінфекція при COVID-19 виникає лише у 8-10% хворих.

Антибіотики "останньої надії"

Водночас продаж антибіотиків із групи резерву (або "останньої надії") у 2020 році збільшився на 128%, що є величезною проблемою:  цей клас антибіотиків має призначатися у крайніх, вкрай важких випадках бактеріальних інфекцій, коли інші препарати не діють. 

- Якщо бактерії стануть нечутливими до них і препарати "останньої надії" перестануть працювати, то  в майбутньом у людям  елементарно не буде чим лікуватися", - стверджують  фахівці,  а сприяє цьому в значній мірі  практика самолікування, тобто неконтрольоване приймання антибіотиків.

Деякі лікарі також зловживають призначеннями антибіотиків у тих ситуаціях, коли можна обійтися без них, наприклад, при ГРВІ   –  адже на віруси антибіотики не діють. Тож, насправді людина б одужала без антибіотика й без особливого лікування взагалі. 

Довше вживання антибіотика, призначення не того препарату або неправильної комбінації засобів так само сприяють розвитку резистентності бактерій до ліків. Через це такі хвороби, як туберкульоз, холера, сифіліс та інші бактеріальні інфекції можуть стати вироком,  як уже неодноразово попереджали експерти  МОЗ України.