Пандемія COVID-19 змусила людство згадати, наскільки небезпечними та руйнівними бувають спалахи інфекційних хвороб, і як вакцини стають в таких випадках єдиною надією на повернення до нормального життя.

Ось кілька прикладів того, як вакцини змінили життя людей.

ВІСПА

Віспощеплення — мабуть, найбільша історія успіху в цій галузі. Тільки в XX столітті ця надзвичайно заразна вірусна хвороба вбила понад 300 мільйонів людей. Кількість жертв в більш ранні епохи не піддається обліку.

Близько 30% тих, хто заражався віспою, вмирали, нерідко в муках, тому що все їхнє тіло вкривалося гнійними наривами. Решта сліпнули або залишалися на все життя з жахливими шрамами на шкірі.

Протягом століть люди відчайдушно шукали порятунок проти віспи — і врешті-решт знайщли. Тим часом англійські фермери давно помітили, що коров'яча віспа для людини заразна, але не смертельна. Створити надійну і безпечну вакцину  на основі коров'ячої віспи вдалося в далекому 1796 році лікарю Едварду Дженнеру. 

Останні сумніви відпали, коли військовослужбовців британської армії і флоту примусово прищепили цією вакциною, і ні з ким нічого поганого не сталося.

У бідних країнах віспа продовжувала лютувати ще понад півтори сотні років. Покінчити з нею допомогла Програма масового щеплення ВООЗ, яка стартувала в 1967 році.

Зараз живі віруси віспи залишилися лише в двох місцях на Землі: лабораторіях вищого рівня захисту в Росії та США.

ПОЛІОМІЄЛІТ

Ця хвороба вбила набагато менше людей, ніж віспа, зате була набагато жорстокішою до тих, хто вижив.

Заражаються нею в основному в дитинстві. Вірус проникає в організм через рот, потім потрапляє в кров і вражає нервову систему, часто викликаючи невиліковний параліч. Здебільшого він вражає ноги, але кожний десятий пацієнт помирає від задухи в результаті паралічу легеневих м'язів.

Оскільки поліомієліт, на відміну від віспи, не має зовнішніх ознак, його інфекційна природа була встановлена лише в 1905 році шведським лікарем Іваром Вікманом.

Вакцину від поліомієліту  було створено у 1952 році американським лікарем Джонасом Салкомом. А у 1961 році його колега Альберт Сейбіна створив поліпшену версію, яку можна було ковтати, а не отримувати у вигляді ін'єкції. Захворюваність в США і Європі  після цього різко пішла на спад.

В 1988 році ВООЗ оголосила про початок Програми з викорінення поліомієліту в усьому світі. Вільними від хвороби, яку прозвали "жахом батьків", в 1994 році було оголошено США, в 2000-му — Китай, Японію і Південну Корею, в 2002-му —  Європу, в 2014-му — Південно-Східну Азію.

За експертними оцінками, вакцина від поліомієліту  зберегла десь півтора мільйона людських життів, ще 18 млн. уникнули паралічу.

Зараз поліомієліт дає про себе знати тільки в Афганістані, Пакистані та Нігерії. Йдеться про кілька десятків випадків на рік. 

Поліомієліт перемогли у світі, але в Україні він можливий.

КІР

Вакцинація від кору є прикладом одночасно і успіху, і невдачі, хоча КПК ( вакцина від кору, краснухи, паротиту)  існує ще з 1963 року.

Кір — гостре вірусне респіраторне захворювання, яке може бути смертельним. Це — одна з найбільш заразних хвороб у світі: 9 осіб із 10, що контактували із хворим на кір, також захворіють (за умови відсутності вакцинації).

 Щороку ця хвороба вбиває понад 100 000 людей в усьому світі, більшість із яких — діти у віці до 5 років.

Кір поширюється з крапельками слини під час кашлю та чхання, або під час прямого контакту. Він викликає високу температуру і висипи, у важких випадках, що загрожують життю пацієнта: діарею, пневмонію і запалення оболонок мозку.

До винаходу вакцини кір забирав в середньому 2,6 мільйона життів на рік. Але побороти інфекцію, незважаючи на вакцинацію, повністю не вдалося  — через високу заразність колективний імунітет настає лише тоді, коли щеплені 95% людей.

У США і Європі захворюваність на кір в останні роки знову стала зростати через рух противників щеплень, який широко розповсюджуються завдяки соціальним мережам.

Якщо в розвинених країнах хворі на кір все-таки вмирають порівняно рідко, то в Африці все значно гірше. Спалах кору в Демократичній Республіці Конго торік забрав життя більш ніж семи тисяч людей, в основному дітей.

Низький рівень вакцинації в Україні від кору створює ризик виникнення спалаху цієї хвороби.