Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. При відсутності своєчасної екстреної вакцинації є загрозливим для життя. 

Щороку від цього небезпечного захворювання в світі гине понад 55 тис. людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.

Причини сказу і шляхи передавання інфекції

Джерелом вірусу сказу є дикі та свійські хижі тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

- укус;

- подряпину та мікро ушкодження шкіри;

- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до закладу охорони здоров’я — антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. 

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-6 місяців.

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Симптоми сказу у тварин

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів). Хворі тварини гризуть місце укусу, мають слабкий апетит та їдять неїстівне, спостерігається слинотеча, блювота. За поведінкою ласкаві, примхливі та насторожені одночасно.

Збуджена стадія (2-3 дні). Поведінка хворих тварин змінюється, вони стають агресивними, збудженими, намагаються утекти та нападають на людей і тварин. Змінюється харчування – тварини гризуть землю і їдять неїстівне. Спостерігаються конвульсії, параліч та косоокість.

Паралітична стадія (2-4 дні). Тварини виснажені, спостерігається повний параліч, який призводить до смерті.

Профілактика сказу

Профілактика сказу дуже важлива. Для цього потрібно: 

1. Регулярно вакцинувати свійських тварин від сказу.
2. Не торкатися диких чи безпритульних тварин, не підгодовувати їх.
3. Стерегтися безпритульних та диких тварин, які не бояться самі до вас підходити.

Якщо вже тварина вас вкусила чи обслинила (особливо дика чи безпритульна):

• Негайно зверніться до лікаря! 
• Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
• Пройдіть курс антирабічних щеплень, якщо лікар їх призначить.
• Ні вкоїм разі не припиняйте курс щеплень і не порушуйте режим поведінки під час нього. 
•  

Перша медична допомога після укусу 

Може статися так, що лікар знаходиться далеко і ви не можете потрапити до нього одразу. В такому разі ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хвилин мильною водою, дезінфектантами або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!

Підготовлено Центром сімейної медицини № 1 м. Краматорська за матеріалами Центру громадського здоров’я МОЗ України https://phc.org.ua/news/skaz-scho-varto-znati-i-yak-uberegtisya